Угляй Оксана Володимирівна: Позакласна робота

Мова моя солов’їна

Мета: розширювати й поглиблювати знання дітей про мову; продемонструвати її багатство, мелодійність, красу; розвивати виразне мовлення, уяву, образну пам'ять, творчі здібності дітей, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови, рідної землі, художнього слова, пісні, виховувати бажання вивчати і берегти українську мову.

Обладнання: плакати «Наша мова – солов’їна», українські костюми, ІКТ,

Хід свята

Ведуча. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Ведуча. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Зустрічаємо всіх з любов’ю і миром,

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Ведуча. Раді ми вас всіх вітати,

Бо у нас сьогодні свято –

Будемо нашу рідну мову

Шанувати.

Ведуча. В Україні щороку 21 лютого святкується День рідної мови.

Ведуча. У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, тож давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову. Україна - золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

1-й учень.

Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені малому крила.

То як же не любить мені тебе!

2-й учень.

Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на «відмінно»,

Щоб мною ти пишатися могла!

3-й учень.

Люблю твої ліси, струмки, джерельця

І все, усе, що є в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

4-й учень.

Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як небо, як даль солов’їна,

Не кінчається Україна.

5-й учень.

На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

6-й учень.

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті,

І скажу, до речі,

Ще й талановиті.

7-й учень.

Землю засівають.

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори,

І про синє море,

Про людей і квіти...

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Разом. Наша велика славна Україна!

Учні виконують пісню «Це моя Україна»:

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Приспів:

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама, одна (двічі)

Пролягають дороги

У зелені діброви,

Що ростуть напочатку села.

Ведуча. Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі?

Учні (разом). Це наша рідна мова!

Ведуча. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

Ведуча. Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова - чудова, мелодійна, багата.

1-й учень:

Її незміряно багату,

Дзвінку, і ніжну, і завзяту,

Як день сьогоднішній, чудовий –

Люблю, люблю вкраїнську мову.

2-й учень:

Бо ж вона така багата,

Українська мова!

Неповторна і крилата,

І така чудова.

3-й учень:

Рідна мова українська,

Ти – душа мого народу,

Будь від роду і до роду,

Рідна мово материнська!

4-й учень:

Хай вона в піснях лунає

І щодня, і в свято,

Соловейком хай співає

В українських хатах.

5 учениця:

О мово рідна! Золота колиско,

В яких світах би не бувала я –

З тобою серцем, і по-українські

Я вимовляю мамине ім’я.

6-й учень:

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

7-й учень:

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигадують мрії на теплих вітрах

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

(Звучить пісня «Чорнобривці»)

Ведуча. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Бо в ній – материнська любов і ласка, світ добра, краси і справедливості. Наш народ багатий на народні ігри зі співаночками, на вірші, загадки, скоромовки, смішинки, на танці та пісні.

Ведучий: Хлопці, а загадайте-но дівчатками загадки.

1. У нашої бабусі сидить звір у кожусі.
Біля пічки гріється, без водички миється.
(Котик)

2. На городі в нас росте сонце ясне, золоте.
Жовте око, жовті вії, та чомусь воно не гріє.
(Соняшник)

3. Летів птах через дах, сів на воротях
у червоних чоботях
(Лелека)

4. У лісі родилася, в майстерні робилася,
а в руках плаче
(Скрипка)

Так, недаремно в народі кажуть: "Скрипка плаче, голос має"

Ведуча: Дівчатка, а тепер давайте ми загадаємо хлопцям загадки:

1. Із неба диво золоте і світить нам і гріє,
     Ніщо без нього не росте і всяк йому радіє.
     Радієш ти, радію я. Радіють луки, поле, гай
     Радіє з краю в край земля, а що за диво? Відгадай!
      (Сонце)

2. По дорозі цуцик біг. Скільки цуцик має ніг?
     Почали усі лічити – 10 вийшло у Микити.
     Так чи не так?
      (Не так)

3. Зелений кіт виліг на пліт, сидів, сидів аж порудів.
     Хвіст унизу – миші грузить, зліз би – та де!
     А як упаде?
     Здригнеться світ: "Що то за кіт?"
      (Гарбуз)

4. Маленький хлопчик виліз на стовпчик,
    Одежі не носить, їсти не просить.
    Личенько рябе, що воно таке?
      (Наперсток)

Ведуча: Діти, ваші мами, бабусі користуються наперстком, коли вишивають. Немає в селі жодної оселі, де б не було вишиваного рушника. Це давня традиція: "Хліб як символ гостинності нашого роду".

Виходять на середину залу діти, підносять на вишиваному рушнику хліб і ставлять його на стіл перед гостями

Разом: Сійся, родися, жито, пшениця і всяка пашниця. Щоб був хліб на столі і щоб цвіли, як квіти, гарні українські діти!

Ведучий: Ви напевно знаєте багато українських пісень? Адже пісня – душа народу.

Давайте заспіваємо одну з пісень.

Діти виконують інсценізацію пісні під музичний супровід
"Грицю, Грицю, до роботи»

Ведуча: Ви мабуть і прислів’я гарні знаєте?

1. Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим грітися.

2.Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очі жмурить.

3. Не родися багатий та вродливий, а родися при роді та щасливий.

4. Хотів зробити спішно, а вийшло смішно.

5. Пішла Настя в поле жати, та й забула серп узяти
Серп узяла - хліб забула, так то Настя й дома була.

Ведучий: А які скоромовки ви вмієте швидко промовляти?

1. За горою, біля броду обгороджений город,
Барабанять по городу бараболя і горох.

2. На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі.
Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

3. Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже.
Хай малий теля прив’яже.

4. От Кіндрат, так Кіндрат, зуб зломав об мармелад.

5. Євген горіхи роздає: Оце-моє, оце твоє.
А це чиє? Це теє моє. Ти ж бач – горіхів не стає.
А в вас такий Євгенко є, що так горіхи роздає?

Ведуча. Дуже приємно жити у країні добра, краси і добрих справ. А хіба можна творити добрі справи без рідної мови? Спробуймо скласти прислів'я із «розсипаних» слів про рідну мову

(Завдання для дівчаток: «Людина без мови, що соловейко без пісні»,

для хлопчиків: «Без верби і калини нема України»)

«Зашифровані літери» (можуть взяти участь всі бажаючі)

- Кожному малюнку відповідає літера. Щоб розшифрувати прислів’я, ви повинні, відповідно до малюнка, вставити літеру, що йому відповідає в назві.

(Діти виконують завдання під музичний супровід)

(«Мова – це серце народу!»)

- Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

Гра «Склади слово»

(Викликаються по 5 учасників з команд. Вони отримують в конвертах розрізні букви. Завдання: скласти, щоб вийшло слово, пояснити його значення).

Ж а й в о р о н о к П р о л і с о к

Українські вечорниці

(Сценарій підготувала Угляй О. В.)

Обладнання: вишиті рушники, прядка, вишивки, горіхи, вареники, мука,

тісто, дерев’яний та глиняний посуд, калита, дрова для

ворожіння, два мішки, куліш, чоботи.

(Дівчата й хлопці в українському вбранні).

Ведучий. Добрий вечір, шановна родино, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому українському святі.

Є в нашого народу чудові традиції – колядування і вечорниці. Пора вечорниць – це чудові вечори глибокої осені і зими. Збирались у когось у хаті. Кожен брав із собою роботу. На вечорницях пряли, вишивали, мотали пряжу, чесали вовну. На вечорницях співали і танцювали. А скільки тут можна було почути розповідей про чаклунів, відьом, русалок…

- На околиці села, як водиться в казці,

- Жив веселий дід Хома і баба Параска.

Давайте завітаємо до їх у гостину.

Господиня. Добрий день, добрі люди!

Господар. Доброго вам здоров’ячка!

Господиня. Будьмо знайомі: я – Параска – господиня вечорниць.

Господар. А я господар вечорниць – Хома.

Господиня. До нас часто збирається молодь. Щиро прошу і вас завітати до нас на вечорниці.

Господар. Та поспішайте, бо вже не рано. Параско, чи чуєш, Параско! Ти ще й досі не зварила вечері, а вже скоро дівчата почнуть сходитися.

Господиня. А ось і вони. Ось чуєш? Вже йдуть.

(Вбігають дівчата)

Дівчата. Добрий вечір!

Господиня. Поспішайте, дівчатонька, все приготувати. Бо вже пора вечорниці всім нам починати. Ось наліпимо вареничків біленьких, смачненьких. Та й запросимо до нас в гості хлопчиків гарненьких. Щоби вони разом з нами дружно працювали, наші вечорниці піснею стрічали.

(Дівчата співають пісню «____________________»)

Дівчата сідають і починають вишивати.

Господиня. Дівчатонька, мої любі, адже в ці вечори ми, коли були молодими, завжди ворожили на милого-судженого. Давайте й зараз поворожимо.

(Ворожіння: )

Ведуча. І заспівало, загуло,

В селі неначе вулики гудуть,

Ударили музики десь троїсті,

То хлопці вже на вечорниці йдуть.

(Хлопці заходять з піснею «Добрий вечір, дівчинонько»)

Добрий вечір, дівчинонько, помагай Біг!

Вечорниці розпочнемо дружно всі ми. /двічі

Хлопці. 1 – Ми роботи не боїмося анітрошки.

2 – Навіть вмієм чисто мити миски й ложки.

1-й хлопець: Добрий вечір, щебетушки, ви вже тут?

2-й хлопець: А гарні які дівчата, мов писані.

3-й хлопець: А які тут рушники! То вже дівчата вишили? Такими рушниками здавна славиться Україна.

4-й хлопець: Добрий вечір, дівчата, молодці!

Чули ми, що в цій хаті сьогодні вечорниці.

5-й хлопець: Ви нас зустрічайте з варениками смачними та масними,

Бо ми прийшли до вас з танцями, піснями голосними…

(Хлопці виконують пісню «__________________»)

Господиня. Будуть і вареники. Та спочатку покажіть нам, що ви вмієте.

6-й хлопець: То що, хлопці, допоможемо дівчатам?

(Хлопці сідають біля дівчат, допомагають їм)

Господиня. Дорогі гості! Хай дзвенять сьогодні наші улюблені пісні, жарти, сміх.

Господар. А зараз ми побачимо, яка з дівчат найкраща господиня.

Ось перед вами все для того, щоб ліпити вареники. Хто найшвидше і найякісніше наліпить вареників, та і переможе.

(Конкурс на ліплення вареників).

Господиня. Дивлюсь на вас, діти, такі ви всі гарнії, до роботи охочі. І згадую, як розповідали мої бабуся і мама, що коли вони були молодими, також збиралися на вечорниці. Вони вишивали, пряли, дерли пір’я на подушки і, обов’язково, співали. Бо без пісні немає діла. Пісня – душа народу. Завжди з нами – і в горі, і в радості. Сьогодні у нас вечорниці. Тож заспівайте жартівливої.

Дівчина. Хай цвіте наш рідний край.

Гей, кінчай журиться!

Баяністе, дужче грай,

будем веселиться!

(Пісня «Чом я не хазяйка»)

1 дівчина. Пусти мене, моя мати,

та й на вечорниці,

а там хлопці чорноброві

плетуть рукавиці.

Рукавички виплітали,

весело співали.

(Пісня «Дощик»)

Дощик, дощик капає дрібненько,

Не боюся я дощу, бо я веселенька.

Дощик, дощик капає сильніше,

Грай, музико, дужче грай, буде веселіше.

Дощик, дощик ще сильніше капотить,

Дітвора пішла у танець, аж ногами тупотить.

(Танець)

7- хлопець: Дівчата, а чи готові наші вареники? Почастуйте нас!

2 дівчина. От зараз ми вас почастуємо…

(Дівчата й хлопці співають у формі діалогу пісню

«Наші хлопці вареників хочуть»)

· Наші хлопці вареників хочуть \2рази

· Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.

· А я дров не маю, ви мої хороші,

а я дров не маю, хлопці мої гожі.

· Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

· Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

Я рубать не вмію, мої соловейки.

· Научись, милая, научись, милая,

Научись, у-ха-ха, моя чорнобривая.

· А я сил не маю, ви мої хороші,

А я сил не маю, хлопці мої гожі.

· Не балуй, милая, навари, милая,

Пирогами пригости, моя чорнобривая.

Господиня. А давайте і справді пригостимо наших хлопчиків варениками.

Хочете, хлопці?

Хлопці. Хочемо.

Господар. Колись давно, коли я ще був хвацьким козаком, ми любили змагатися, в кого сильніша долоня, тобто, хто візьме у жменю більше горіхів.

Господиня. Та що ж це у вас за змагання? Ми з дівчатами по-своєму вирішували, як знайти найсильнішого і найспритнішого хлопця. От зараз ми перевіримо.

(Гра . «Хто швидше дострибає в мішку до вареника»).

3 дівчина. Та які вони козаки! Щоб козаками стати, треба бути умілими, спритними, веселими.

4 дівчина. А ось вони нам це доведуть!

5 дівчина. Подивимось! По-перше, добрий козак починає свій день з козацької їжі!

6 дівчина. А яка головна козацька їжа?

7 дівчина. Куліш.

(Змагання «З’їж куліш». Викликають дві команди по 5 чоловік. Дають глечик з кулішем та кожному по ложці. За сигналом гравці починають їсти. Перемагає та команда, яка швидше з’їсть).

8 дівчина. Справжні козаки!

9 дівчина. Ще не справжні.

10 дівчина. Чому?

11 дівчина. Бо ми ще не чули, як вони співають.

Хлопці. А ви, дівчата, нам допоможете?

Дівчата. Допоможемо.

(Пісня «Ой на горі жито»).

Дівчата. От тепер ви справжні козаки.

Господар. Народ наш дуже любить жарти. Тож давайте і ми пожартуємо. Я почну першим – слухайте.

(Жарти).

Господиня. Ось ми трохи розвеселилися. А яке свято без загадок? Хлопці, а загадайте-но дівчатам загадки.

(Загадують 4 загадки)

Господиня. А пам’ятаєш, Хома, як були ми молодими, ото зберуться дівчата, хлопці на перелазі, й почнуть змагатися, яка вулиця більше пісень знає?

Господар. Та й наша молодь знає чимало пісень. Правда?

(Співають «Грицю, Грицю, до роботи»).

Господар. Параско, ти що, про вареники забула?

Господиня. Ні, не забула.

Господар. То пригощай гостей.

Господиня. Їжте, гості, просимо щиро! Вареники наші з сиром, вареники непогані, вареники у сметані.

(Звучить пісня «Із сиром пироги»)

Господар. Дякуємо вам, шановні гості, батьки, що завітали на наші вечорниці.

Господиня. Дякуємо вам, хлопці й дівчата, що не забули баби Параски і діда Хоми, що звеселили нашу хату піснями, жартами. А ми були раді вас пригостити – чим хата багата.

Господар. Хай ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, й добрим здоров’ям, і піснею, і загадкою, і сімейним теплом.

Хлопці. Ось і закінчились вечорниці.

Мета: виховувати любов та повагу до традицій та звичаїв українського народу; розвивати бажання берегти, збагачувати та примножувати народне надбання; закріплювати навички культури поведінки під час проведення масових заходів.

Хід заходу

1. Всім! Всім! Всім! Всім! На свято!

Масляну зустрічаємо,

Зиму проводжаємо, весну закликаємо!

Поспішайте, поспішайте,

Швидше займайте кращі місця.

Сам не займеш, сусіду дістанеться.

2. Приходьте всі без сорому

Квитків не потрібно.

Сьогодні Масляна запрошує гостей!

3. Поспішайте швидше,

Немає свята нашого веселіше.

Гостей давно ми чекаємо –

Масляну без вас не починаємо.

4. Усім видно? Усім чути?

Хай проходить свято пишно.

Господиня наша, Масляна,

Простягнись до Великодня,

До Великодня, до Петрова дня.

Ведуча.

Не спіть, не дрімайте,

Спішіть, поспішайте!

На свято усі до нас завітайте.

Ведуча.

Дорогі друзі, ми раді вітати вас на нашому святі.

Сьогодні ми Зиму проводжаємо, а Масляну стрічаємо!

(Звучить музика зими. Входить зима)

Зима
- Скільки снігу принесла –
Аж не віриться.
Скільки вулиць замела –
Не злічить!
Час на північ відлітати,
Та не хочеться,
Як без вас прожити.

Зима
- Добридень, дорогі діти та гості свята! Скажіть, а чи любите ви мене, чи весело вам було зі мною, Зимою? А чи не боїтеся ви мого Мороза-Морозенка та Метелиці-хурделиці?

-Давайте пригадаємо як нам весело було грати в сніжки під час зимових розваг.
Гра «Влуч сніжкою».

Ведуча
- Добре, Зимонько, було нам з тобою. Та вже Весна не за горами.

Зима.
- Хіба прийшов мені час з Весною зустрітися?

Діти.
-Авжеж пора!
Зима.
Ну що ж, позмагаємося! Кличте Весну!
звучить музика, Хоровод «Ой виходьте, дівчата»

Входить Весна під музику «Дівчина – весна»

Зима
- Ой, ой, та це ж і справді весна іде, ще подивимось, хто з нас сильніший.
Насуплю я брови
І вітер холодний повіє,
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замре, заніміє.
Весна
- А я засміюсь -
І сонце ласкаве засяє
Прокинуться луки, ліса і поля -
Усе розцвіте, заспіває.
Куди ступлю – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну.

(Діти закликають Масляну)

1.Масляна, масляна
Маслечком промащена,

2.Приходь раненько
Зустрінемо тебе добренько

3.Оладком, сиром, маслецем
Та рум’яним млинцем.

Масляна (заходить під музику «Як на масляну…»)
- Доброго дня. Я Масляна. В мене личко біленьке, щічки рум’яненькі, як пампушечки. Веселий я спеціаліст по млинцях, пиріжках та варениках.

-А чому саме млинець є символом свята? –Якої він форми, на що схожий?

-Так, бо й сонечко круглої форми. Тому мене й називають - Масляниця – млинцеїдка. З млинцями до вас поспішала сюрпризи та ігри приготувала.

- Зимо та Весно не поспішайте, з нами грайте. Будьте почесними гостями на нашому святі. (сідають за стіл)

Ведуча.

Масляна! Чесна, широка! Весела! Масляну повсюди чекали з великим нетерпінням. Це саме веселе, всенародне свято. Тиждень Масниць починався з понеділка.

Понеділок «ЗУСТРІЧ»

- Я – понеділок – перший день тижня.

Понеділок ще називають – пеленальним. У цей день сонечко востаннє перебуває в пелюшках-хмарках. Цілу зиму ми майже не бачили сонечка, а після понеділка воно починає зростати, на землю поглядати, більше тепла віддавати.

Тому ми зараз і проведемо конкурс «Хто швидше й краще запеленає ляльку».

Вівторок «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ДЕНЬ»

- Я - вівторок – другий день тижня.

- У вівторок всі виходили на гуляння. На вулицях проводилися всілякі конкурси і змагання на силу, спритність і розум. Парубки залицялися до дівчат, кататися на санчатах.

Гра «Комплімент»

Середа «ЛАКОМКА»

-Я – середа – серединка тижня.

- В цей день люди пригощалися всілякими солодощами – горіхами, медом, , всіляким варенням і звичайно млинцями і замоченими яблуками.

Гра «Веселі поварята». (Гравці команди одягають фартух, поварський ковпак. Добігають до тарілки з мукою і шматочками яблук і без допомоги рук дістати одну дольку яблука. Перемагає той, хто швидше збере яблука з тарілки. (під музику «А до мене Яків приходив»)

Четвер «ШИРОКИЙ ЧЕТВЕР»

-Я – Четвер. У гості до вас завітав. Прийшов не з пустими руками, а з іграми та змаганнями. Бо четвер – то день гулянь на селі.

Гра «Перетягування каната»,

«Хто спритніший» (вибивання кеглів палицею)

П’ятниця «ТЕЩИНІ ВЕЧЕРІ »

-Я – П’ятниця. У п’ятницю холод та зиму гнали, тепло закликали та до тещі на вечерю поспішали.

- В п’ятницю всі тещі запрошували зятів до себе до дому і пригощали млинцями та відгадували загадки.

Загадки (загадує Масляна)

1. Чудо – сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

Їде в саночках цариця –

Білокоса, білолиця.

Рукавом своїм махає,

Сріблом землю накриває. (Зима)

Ця художниця красиво

Починає зелене диво:

Тут мазок, там мазок –

Є травичка і листок.

Як малює в лісі й гаї,

Все навколо оживає,

Здогадались, хто вона?

Це до нас прийшла … (весна)

Ріжуть лід,

Залишають довгий слід…

А які швидкі вони!

Це, звичайно…(ковзани)

У ночі мороз гуляв

І дерева прикрашав,

Одягались гілочки

У сріблясті кожушки. (Іній)

Субота «ЗОЛОВКИНІ ПОСИДЕНЬКИ»

- Я – шостий день тижня. Як мене звати?

-Діти, у суботу люди позбувалися різного сміття пилу та бруду, вимивали та чистили посуд, щоб порадувати сонечко чистотою та блиском.

Гра «Прибирання».

Неділя « ПРОЩЕНА»

- В неділю, як правило приближалося справжнє святкування – проводи зими. В цей день спалювали на вогні солом’яного опудала - Масляницю. Всі збиралися на горі, на якій стояла Масляниця, і з піснями, хороводами її спалювали – весна вступала в свої права. -

- На Масляну старались забути всі образи, всі печалі. Тож давайте ми з вами зараз станемо в коло і візьмемося за руки, та згадаємо все погане, що кожен з вам зробив, всі образи і відпустимо їх.

(хоровод)

Ведуча.
- Ох і на славу ми пограли! Гарне у нас вдалося свято!!!

Зима.
- Забарилася я у вас. Час мені вже з вами прощатися, бо Весна землю від сну поспішає будити, квітами та травичкою її прикрашати. До зустрічі!

Усі герої разом
- Ех, Масляна, Масляна!
Яка ж ти мала.
Якби тебе сім неділь,
А посту – одна.

Масляна
- Не все ж коту масляна.

Ведуча
- Ось і Масляна пройшла
Зустріч друзям принесла
Тож побажаємо усім
І дорослим і малим

Весна
- Щастя, радості й добра
І весняного тепла.

(Звучить пісня «Дівчина-весна»)

Прощавай початкова школа!

Ведучий. Дитинство – найкраща пора життя людини. Але все має свій початок і кінець. Сьогоднішній день провів межу між дитинством і юнацтвом. І зараз до цієї зали зайдуть ті, заради кого ми всі тут зібралися. Запрошуємо наших іменинників – ВИПУСКНИКІВ. Вітаємо їх.

(Звучить музика. Заходять до зали випускники разом з першою вчителькою.)

Ведуча. Травень, весняне світання,

Погляди ваші дитячі.

Радість і смуток прощання

Бачимо ми в оченятах.

Ведуча. Шановні діти, батьки, вчителі та гості! Сьогодні у нас сумне і радісне свято. Сумне, бо ви, діти, вилітаєте з-під теплого і мудрого крила першої вчительки і вам ще довго бракуватиме її повсякчасної опіки. А радість свята відчувається тому, що ви подорослішали, зміцніли морально і фізично, закінчили перший ступінь навчання і готові йти далі нелегкою стежкою шкільної науки.

1. Скільки зустрічали свят у цьому залі,

А такого свята ми іще не знали.

2. І сумне й веселе в нас сьогодні свято

Будуть нас у п’ятий клас випроводжати.

3. Тріпочуть листочки тополі,

Берізка ніжно шелестить.

Сьогодні свято в початковій школі –

Дзвінок останній продзвенить.

(Дзвенить дзвінок.)

Вед.: Слово надається директорові школи Гвозд В.М.

(наказ про переведення; вручення букетів адміністрації).

Учень: Спасибі керівництву школи

За те, що школа – дім наш рідний.

Не підведем її ніколи,

Її ми слави будем гідні.

Шкільний дзвінок: Дінь – дінь – дінь! Пам’ятаєте, як я вперше покликав вас на перший у житті урок? Якими несміливими неумійками ви зайшли за своєю вчителькою в шкільні двері? Як вчилися безшумно сідати та вставати з-за парти? Як одержували свої перші оцінки?..

А сьогодні я дзвоню для вас востаннє в четвертому класі. Вітаю вас із закінченням початкової школи!

Вед.: Ви пригадали той дзвінок веселий,

Що продзвенів вам перший раз,

Коли ввійшли ви з квітами у школу

У свій найкращий перший клас.

(Пісня «Вчать у школі»)

4. Ти пам’ятаєш, було навкруги

Море із квітів і звуків.

Із теплих маминих рук,

Учитель узяв твою руку.

5. Вчителько наша!

Зібрались ми нині,

Щоб дяку і шану віддати тобі.

Бо в кожній дитині,

Ти частку душі залишила навік.

6. Нехай чебрецем квітнуть ваші літа…

Вам щастя належить по праву,

Хай посмішка ніжить дитячі вуста,

А праця приносить вам славу.

Вед.: Всі наші діти старались навчатися якомога краще. З першого ж дня всі потоваришували … з ким?

Всі: З Букварем!

Вед.: Правильно! З Букварем! Пам’ятаєте?

Ви букварик почали в вересні вивчати,

І багато встигли ви вже запам’ятати.

Хоч і важко було вам алфавіт вивчати,

Та букварик любий всім легко й подолати.

Всі: Буквар! Прийди до нас знову.

(Букварик заходить до зали)

Букварик: Добрий день, діти! Які ви всі стали великі! Невже це ви і є тими першокласниками, що брали мене до рук? Бережливо гортали мої сторінки і повільно читали по складах! А нуж бо давайте пригадаємо:

Нумо М дай руку А,

Нумо Ма дай руку МА.

МА і МА, а разом…

Всі: Мама!

Вед.: Від дня вашого народження поруч з вами була найкраща, найпотрібніша, найрідніша людина – мама. Це перше слово, яке ви вимовили у своєму житті. Мама! Це вона тримала тремтячу ручку, коли ви вперше переступили поріг другої вашої домівки – школи. Це вона, єдина і найрідніша людина, до якої ми несемо свої радощі і невдачі. І зараз, в цю хвилину на її обличчі всі почуття, як на чистому аркуші паперу – і безмежна, всепробачаюча любов, радість, хвилювання за нас, віра в нас. Немає слів, щоб виразити свою вдячність мамам. І тому, ми сьогодні просто кладемо до їхніх ніг нашу любов, а у ваші руки, красиві й ніжні, нехай завжди лягають квіти.

7. Мамо рідна! Квіти ці тобі,

Щоб не гасло сонце у журбі.

Кожну крапельку душі до дна,

Щоб ніколи не була сумна.

Ми часто пригадуєм знов

Дитинства сполохану казку

Спасибі вам, ненько за ніжну любов,

За вашу незміряну ласку.

Любі матусі!

Даруємо вам квіти.

Ми - ваші хороші і слухняні діти.

Всі: Ми за все, за все спасибі говоримо вам!

(Діти дарують мамам квіти)

Нагорода батькам:

Ведуч.: Дорогі батьки! Ми сьогодні хочемо нагородити вас почесними грамотами.

Вед.: Ми висловлюємо щиру подяку за найоригінальніші поробки та костюми до виступів і присвоюємо звання «Фея – золоті руки» Ткаченко Тетяні Вікторівні. А також нагороджуємо грамотою за щиру підтримку та допомогу у житті школи та класу.

Вед.: Висловлюємо щиру подяку за підтримку і допомогу у всіх ремонтних та організаційних справах класу. Та присвоюємо звання «Майстер – на всі руки» Денисенку Миколі Олексійовичу. А також звання «Фея – золоті руки», за виготовлення оригінальних костюмів до класних та шкільних свят, присвоюється Денисенко Катерині Адамівні. Нагороджуємо грамотою за щиру підтримку та допомогу у житті школи та класу.

Вед.: Нагороджуємо грамотою за щиру підтримку та допомогу у житті школи та класу. За допомогу у вирішенні організаційних питань Алексенко Олену Анатоліївну. Присвоюємо звання «Фея – терпіння та мудрості».

Вед.: Висловлюємо щиру подяку за допомогу, підтримку в житті школи і класу, за терпіння та мудрість у навчанні та вихованні дітей: Денисенко Галині Володимирівні, Єрмоченко Олені Вікторівні, Завгородній Оксані Леонідівні, Кунцевич Людмилі Миколаївні, Лисинець Олексію Григоровичу та Пелагеї Петрівні, Литвиненко Ірині Павлівні, Маркиянець Оксані Анатоліївні.

(«Пісня про маму»)

Вед.: Не один зошит списали за 4 роки навчання. А як важко було починати, як не слухалися букви! Згадайте, як на допомогу кликали палички-виручалочки:

1, Виручайте палички,

Наші виручалочки.

Всі ставайте по порядку.

Мов солдати на зарядку.

2, Такі муки ми терпіли,

Доки букв писать не вміли.

А тепер пройшли роки,

Все запишем залюбки.

3, Ох, було мороки з нами

Вчительці багато.

Як по сто слів за хвилину

Вчились ми читати.

4, Математики не легко

Було нас навчать,

Та табличку множення

знаємо на п’ять.

5, Швидко, мов птахи ці роки пролетіли

І в пам’яті спогад лише залишили.

Ми завжди згадаєм свій перший дзвінок

Й четвертого класу останній урок.

Вед.: Сьогодні випускників прийшли вітати наші першокласники.

1. Сьогодні на цьому святі

Випускників ми вітаємо,

Щастя і успіхів бажаємо.

2. Мами вперше вас до школи

Точно так вели як нас.

Не забуть цього ніколи

Першу вчительку і клас.

3. Чомусь сьогодні шкільний дзвінок

З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.

Певно сумує наш рідний дзвінок,

Що вас не покликав до нас на урок.

4. Разом з дзвіночком сумуємо й ми,

З вами здружились, зріднилися ми.

(Першокласники пов’язують випускникам стрічки «Випускник початкової школи»)

Вед.: Дякуємо вам, першокласники, за вітання. Учні нашого класу вас не підведуть. І постараються не підвести свою вчительку Оксану Володимирівну.

1. За вашу працю, ласку і любов

Спасибі – скажемо вам знов і знов.

Бажаємо вам радості багато.

І даруємо щиро цей танок завзятий.

Танок «Ламбада жабенят»

2. Наша вчителька добра, терпляча.

Наче мама була нам усім.

А любов ваша щира, гаряча,

Зігрівала сердечка усім.

3. Пробачте нам за все,- матусю,

Що іноді ми неслухняними були,

Бо вас любили до безтями

Любили, любимо і будемо любить.

4. Ми сьогодні йдемо вже від вас

По шкільній стежині в п’ятий клас.

Не сумуйте за нами, рідненька.

Ми завжди пам’ятатимем вас.

Вчитель. Шановні батьки! Любі мої діти!

Ось і минули роки навчання в початковій школі. Жаль розлучатися з вами. За ці роки ми з вами пізнали один одного. Разом ми переживали і біль, і радість, хороший настрій і невезіння.

Але коли заходиш до класу і чуєш привітне: «Добрий день!» та бачиш ласкаві і люблячі оченята, то все залишається там, за дверима. А ти починаєш жити подихом класу. Спасибі вам, дорогі діти, за підтримку.

І вам, шановні батьки, я хочу сказати спасибі із щирим вчительським теплом, за ті ночі, що не доспали, за підтримку і допомогу в житті школи і класу. Адже жодне свято чи конкурс не обійшовся без вашої допомоги.

Але це ще лише перший крок. Бо попереду ще шість років навчання.

Отож, здоров’я вам, терпіння, наснаги, дорогі батьки, підтримуйте і допомагайте своїм дітям у всіх їх починаннях і злетах.

Вам, діти, хочу побажати:

завжди вибирайте тільки хороших друзів,

Батьків своїх ніколи не цурайтесь,

Розумнішайте, добрішайте і мене не підводьте теж.

Я хочу нагородити пам’ятними медалями:

Вед.: Шкільні роки прекрасні й незабутні! Дітей кличуть у дорослість, а дорослих повертають у дитинство. Непомітно й швидко пролетіли ці чотири роки і для батьків наших випускників.

(Виступ батьків дітей.)

Вручили ми вам найдорожче, що маємо,

Улюблених наших дітей,

І нині усі ми упевнено знаєм,

Що ви їм дали саме те, чого ми чекали.

Знання і уміння, до слова любов.

Ви здатні себе віддавати дитині,

Бо добрі душа в вас і серце.

І діти до вас прикипіли навіки,

І з радістю йшли вони в школу.

Для них ваше слово –

Цілющі ліки від сліз,

Що бувають рікою,

Тому ми, батьки, вам вклоняємось низько.

Всі ваші проблеми сприймаємо близько

І вашу працю цінуєм.

Для вас щиросердно міцного здоров’я

Усі ми у Бога просили,

І діти, і ми вам бажаєм з любов’ю

Натхнення, наснаги і сили.

(дарують квіти вчительці)

«Пісня про вчительку»

Вед.: На уроках музики весело й цікаво.

Й урок проходить неймовірно жваво.

Музику ми любимо, вчительку шануємо,

З маршем встаємо, з піснею крокуємо.

- Ми хочемо привітати Ларису Анатоліївну зі святом і подякувати їй за допомогу в підготовці свята.

(діти дарують квіти).

Вед.: Бібліотекаря вітаємо сьогодні тисячу раз,

Щастя їй бажаємо в цей святковий час.

- Учні 4 класу вітають вас, Таїсія Корніївна, і дякують за вміння цікаво розповідати про те, як потрібно берегти підручники і книги, за чудові бібліотечні уроки.

(діти дарують квіти).

Вед.: Вчитель праці наш умілий,

Все розкаже нам до діла.

Як відміряти сім раз, а не різати одразу

Лиш зайдете ви до класу.

- Вітаємо вчителя праці – Сергія Миколайовича.

(діти дарують квіти)

Вед.: Навіть з голками ми дружим

Все про їх ми знаємо:

Як кроїти, де зашити

Завжди пам’ятаємо.

- Цьому вчить дівчаток вчитель праці Лідія Володимирівна.

(діти дарують квіти)

Вед.: Наш кухар, наче боровик,

Надів біленьку шапку.

Готує нам він борщ смачний

І запікає бабку.

Смачний у кухаря пиріг,

Чудова каша манна.

Він дбає про здоров’я всіх –

Йому подяка й шана.

- Велике спасибі вам, Людмила Леонідівна і Надія Анатоліївна, за вашу смачну роботу.

(діти дарують квіти)

Вед.: ми хочемо подякувати техпрацівникам на чолі із Сергієм Івановичем.

Хто наводить скрізь красу,

Дуже любить чистоту,

Цінує працю над усе,

На місце розставляє все.

Наші славні працівниці

Дуже вмілі робітниці.

(діти дарують квіти)

«Частівки»

1. Вас із святом ми вітаєм

Неповторним весняним.

І частівки проспіваєм

Нашим гостям дорогим.

2. Ми недавно дітлахами

Невеличкими були

Нині стали школярами

І відчутно підросли.

3. То рахують на уроках

Діти, то читають.

Нам з Вадимом говорити

Ох і заважають.

4. Ми зараз все розповімо,

Як у школі живемо.

Ви пожалійте нас малих,

Нещасних діточок своїх.

5. У нас життя – це справжній жах,

Ходить не можна на ушах.

Туди не лізь, там не ступни,

Того не тронь і не штовхни.

6. Туди не стань, те не ламай,

А те люби і поважай.

То говори, а то мовчи,

То тихо сядь і не кричи.

7. Те не губи, не забувай.

А це завчи, запам’ятай.

То одягнись, то роздягнись,

То не крутись, то повернись.

8. Це напиши, те обрахуй,

Це прочитай, те намалюй.

Щодня учи якісь слова,

Вже навіть пухне голова.

Разом: А так у нас, кохані наші мами,

Чудово все, прекрасно все!

Вед.: - Сьогодні на нашому святі присутня вчителька, яка поведе вас у школу ІІ ступеня і буде для вас найголовнішим вчителем – наставником. Це ваш класний керівник – Семенченко Вікторія Миколаївна.

(до класного керівника підходить мати, яка тримає хліб-сіль ).

Мати: Прийміть від нас та наших дітей хліб-сіль та найкращі щиросердні побажання. Ведіть наших дітей далі по нелегкій шкільній стежині. А ми обіцяємо, що в усьому будемо вам допомагати.

Учень: Ми будемо учитись тільки добре,

І з поведінкою буде все гаразд.

Та ви прийміть нас із любов’ю тільки

І заведіть нас в старший, п’ятий клас.

Вчитель: А я хочу передати майбутньому класному керівникові «Аптечку», в якій складено: цукерки, щоб підсолодити іноді тяжкі хвилини в навчанні; іграшка, щоб заспокоювати плаксивих; йод і зеленка для лікування розбитих носиків і колін; «Корвалол» - для підтримки здоров’я вчителів).

Вчитель: Ось і закінчується наше свято.

Нехай буде безхмарним ваше життя,

Навчання – цікавим,

Доля – щасливою на квітучій землі,

Поміж рідних людей,

Які сьогодні тут зібралися.

Танок «Запрошення» (діти запрошують до танцю батьків).